Лукашенко і міграційна криза: програно битву, але не війну?

Якщо вірити популярній теорії, що президент Білорусі справді використовує мігрантів для нав’язування діалогу із Заходом на своїх умовах, то, схоже, за цю ідею прийдеться поплатитись.

– Санкції Європи не ослабли. Навпаки. Якщо ухвалення нового пакету могло затягнутися (у ЄС і без того проблем вистачає), то тепер бажання запровадити його посилилось. Що, мабуть, і станеться на початку грудня.

– Діалог із ЄС все ж таки відбувся, попри невизнання Лукашенка президентом. Але суворо з гуманітарних питань біженців (якщо вірити адміністрації Меркель, яка дзвонила політику).

– Біженці поки не пробилися до Польщі, і щоб не почати рахувати трупи до настання зими, мігрантів довелося розміщувати в логістичному центрі біля кордону, витрачатися на одяг та їжу для них, а також на евакуацію охочих. Прикордонники ведуть службу в посиленому режимі. Все це витрати.

– Не вдалося надати переконливих контраргументів проти звинувачень Заходу, повідомлень журналістів та правозахисників про «провокування силовиками» спроб штурму кордону біженцями, їхнє «постачання інвентарем та спецзасобами», «утримання на кордоні» охочих поїхати назад.

– Воєнна напруженість у регіоні (Польща, Прибалтика та Україна активно проводять навчання) не додасть політичних очок «диктатору Лукашенку» ні в чиїх очах в Європі, окрім Росії. Яка такий жест може й не оцінити.

– Попри недавнє загострення відносин Польщі з керівництвом ЄС, відчутно підірвати «європейську єдність» і переконливо показати нездатність об’єднання впоратися з наболілою темою мігрантів, схоже, поки що не вийшло.

Підсумок: після погроз санкціями авіалініям, які доставляли мігрантів до Мінська, потік мігрантів зменшується, частина змучених курдів повертається ні з чим додому, а напруга ніби потроху спадає.

Але в Мінську вже натякають: є Афганістан і таліби, які його захопили – ЄС «рано розслабилися».

Другий раунд?

© Олексій Потапов