Гра за Київський Престол

І очільник міста… і головний адміністратор столиці.
Чому і коли міський голова Києва став займати дві посади одночасно?
З моменту перемоги на виборах 2019ого року слуг народу центральна влада веде запеклу боротьбу за розмежування посад міського голови та очільника міської адміністрації Києва.
І нарешті, боротьба вивелась на законодавчий рівень і Верховна Рада ініціювала прискорену процедуру прийняття так званого “Закону про Столицю”. І в чому полягає основний конфлікт навколо законопроєкту – розбиралася наша команда, з допомогою експертів у конституційному праві та політології.

У випуску прийняли участь:

Сергій Бригадир – політичний діяч, Богдан Бондаренко – експерт з конституційного права та політики, Владислав Дзівідзінський – політолог

І очільник міста… і головний адміністратор столиці. Чому і коли міський голова Києва став займати дві посади одночасно?

У минулому випуску “Махінацій” ми торкнулися проблемних відносин між Київською міською радою та Офісом Президента. І наразі цей конфлікт набирає обертів з новою силою, адже Верховна Рада України ініціювала прискорену процедуру прийняття “закону про столицю”, що має на меті розділити повноваження голови КМДА та мера Києва.

З моменту перемоги на виборах 2019ого року слуг народу центральна влада веде запеклу боротьбу за розмежування посад міського голови та очільника міської адміністрації Києва. І нарешті, боротьба вивелась на законодавчий рівень.

Але у чому полягає основна проблема з адмініструванням столиці та повноважень очільника міста? Про це нам розповів колишній член громадської ради при КМДА Сергій Бригадир.

І проблема з утримуванням фактично 2 посад однією людиною постала дуже гостро, через що Верховна Рада і ініціювала його ухвалення.

Реакція на ініціативу столичного очільника стала прогнозованою:

Але що ж таке закон про столицю? Спроба послабити корупційні ризики чи намір їх очолити?

Чому у Київській міській раді так бідкаються про цей закон, а Верховна Рада пришвидшує процедуру його прийняття у другому читанні? Адже законопроєкт передбачає, що структурні зміни торкнуться адміністрації міста лише з наступної каденції нового мера. І у питанні, хто головний у Києві і до якого результату дійде конфлікт інтересів Київської міськради та Офісу президента – розбиралася наша команда.

У чому ж саме головна проблематика законопроєкту про Столицю, які реальні причини для його ухвалення і що передувало цим конфліктам? Пояснює експерт з конституційного права.

Реакція Віталія Кличка не забарилася і він спростував усі заяви Богдана про причетність до Блоку Петра Порошенка, смотрящих та корупції у місті.

В тексті законопроєкту існують положення, які стали наріжним каменем у суперечці між Київрадою та Офісом Президента.

Питання законності ухвалення подібного законопроєкту є сумнівним, адже існує рішення Конституційного Суду за 2003 рік, в якому вказано:

Та питання не тільки у рішенні Конституційного суду. Як зазначають політологи, цей законопроєкт є дуже проблемним у своїй основі, про що говорить неймовірна кількість поправок від профільних комітетів та депутатів опозиції. І, не менш важливо, висновки міжнародних партнерів також говорять про проблеми у введенні цього закону в дію.

Експерти переконані: рішення про прийняття подібного формату законопроєкту є недостатньо обґрунтованим.

А що ж думають про впровадження нового законодавства самі кияни та конфлікт між Хрещатиком та Банковою? 

За даними групи рейтинг в опитуванні проведеному торік у грудні:

• 65% підтримують ідею запровадження районних рад у Києві. 23% – проти такої ініціативи.

• 59% знають про те, що готується закон про столицю, який розділяє повноваження міського голови Києва і голови Київської міської державної адміністрації (37% – багато чули, 32% – щось чули). 41% – нічого про це не знають. Не підтримують таку ініціативу 43%, підтримують – 33%. Серед тих, хто добре обізнаний про цю ідею, не підтримують її – 65%. 

• 64% не підтримують ідею призначення центральною владою на посаду голови Київської міської державної адміністрації іншої особи, аніж діючий міський голова, 30% – підтримують. За останній квартал кількість тих, хто проти цієї ініціативи, зросла (у липні таких було 54%).

•    62% киян вважають, існує конфлікт між Президентом Зеленським та мером Києва Кличком. 24% – так не думають, ще 14% – вагалися із відповіддю. Серед тих, хто вважають реальним конфлікт між Президентом та очільником столиці, 39% підтримують у ньому Віталія Кличка, 15% – Володимира Зеленського, 45% – нікого з них.

Однією з основних претензій до законопроєкту, експерти називають порушення 140 і 146 статті Конституції України про місцеве самоврядування.

Але, не дивлячись на всі законодавчі колізії, ситуація, що виникла у столиці, має бути вирішена і питання реалізації самоврядуванння постає дуже гостро.

Думка про політичну складову законопроєкту та бажання офісу президента “прибрати неугодного Кличка” – не є безпідставною, вважають експерти. І стосується це стрімко зростаючих рейтингів Кличка серед киян та українців.

Але є і протилежна думка, що все ж таки, ці кроки є необхідними.

Ініціатори законопроєкту у Верховній Раді транслюють думку про завершення ним децентралізації, проте не до кінця зрозуміло, яким чином буде проводитися розмежування посад і контроль над містом.

І найцікавіше те, що при розподілі посад Голови Київради і КМДА, на роль голови останньої у Офісі Президента навіть обговорюють кандидатуру одіозного власника “Велюру”, Миколу “Оболонського” Тищенка!

«Навколо мого імені завжди ходило багато чуток і тут нічого такого дивного немає. Я довгий час працював на телебаченні. Відповім просто. Давайте дочекаємося голосування згідно із законом про столицю і ви все самі дізнаєтесь», – заявив Тищенко.

Також, якщо звертатися до міжнародної оцінки майбутнього законопроєкту – європейські партнери також мають свій погляд на ситуацію, що склалася навколо майбутніх законодавчих змін.

Серед проблем, які називають експерти, однією з найбільш глобальних у реалізації політики Київради є відсутність необхідних для міста-мільйонника районних рад, котрі зможуть проводити більш точковий менеджмент самоврядування і проблем районів столиці.

Якщо звернутися до вказаних вище даних соцопитувань, то кияни не проти створення районних рад, і експерти також висувають думку про необхідність відновлення цією інституції. Але на іншій стороні вагів є можлива проблема з розподілом бюджетів.

Питання самоврядування у столиці актуально як ніколи і подібні закони можуть посприяти покращенню благоустрою Києва. Проте реалізація законопроєкту з порушеннями та сотнями правок свідчить про його поспішне прийняття та невідповідність його до стандартів всебічно розглянутої проблематики. Але столиця повинна розвиватися, і в цій позиції експерти сходяться в думках.

Закінчення децентралізації спирається на міжнародну практику, проте Сергій Бригадир, котрий представляв Громадську раду при КМДА вказує на те, що висновки європейських партнерів носять дорадчий характер, і наша влада спроможна сама вирішувати питання, що стосуються місцевого самоврядування.