МахінаціїСпецпроєкти

Російські снаряди українського виробництва?

Миколаївщина – регіон з чудовими пейзажами, природою і розвиненим туризмом. А ще Миколаївська область – це порти й важка промисловість.

Миколаївський глиноземний завод. Одне з найбільших в Європі підприємств з видобування та обробки кольорової металургії. Але для місцевих жителів це найбільша екологічна катастрофа! Адже токсичні викиди підприємства не утилізуються, а складуються у сховища та просочуються у ґрунт.

У вересні 2021-го року голова Миколаївської облдержадміністрації, Віталій Кім звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням провести перевірку діяльності підприємства. Адже у жителів Вітовського району, де знаходиться глиноземний завод,  з 2015 по 2020 рік смертність від онкологічних захворювань зросла на майже 15 відсотків! При тому, що в самій області   ця статистика зменшилася(!) на майже 22%!

Чи винне в цьому підприємство? Спочатку треба зрозуміти, наскільки небезпечним є подібна промисловість. Експерти запевняють: кольорова металургія – це чи не найбільш шкідливий для екології тип промисловості.

Червоний шлам – це відходи, що з’являються в результаті перероблення промислової сировини. І за словами активістів, цей шлам є небезпечним для здоров’я та життя людей.

У лютому 2011-го року через діяльність заводу стався масовий викид пилу, який зачепив переважно село Лимани. Проте, представники Галицинівської ОТГ, до якої відноситься це село, проблеми не вбачають. Мовляв, завод є бюджетоутворювальний. Да й роз’яснення серед населення провели.

Та для пересічних громадян бюджетне наповнення не стало вагомим аргументом у забрудненні екології та шкоди здоров’ю. Місцеві жителі спільно з активістами створили громадську організацію “Стоп шлам”, яка подала позов до суду на завод із вимогою виплати суми морального відшкодування у понад 9 мільярдів гривень.

Але, представники глиноземного, своєю чергою, говорять про відсутність шкідливого впливу на довкілля від роботи заводу і називають завод передовим, адже він реалізує найбільшу кількість переробленого шламу!

Дивіться також:  Корінні народи України: що про них відомо?

Екологи наголошують на дивній поведінці представників заводу, адже вони стверджують, що вплив від шламу контрольований. Хоча, після зимових штормів минулого року – червоний шлам помітили на Кінбурнській косі Чорного Моря.

Твердження МГЗ про відсутність шкідливого впливу ставиться під сумнів, адже за відкритими даними, у 2018 році завод став найбільшим забруднювачем навколишнього середовища через збільшення потужностей, викинувши в атмосферу майже 2400 тонн забруднювальних речовин. А активісти не раз фіксували на відео перевезення шламу без будь-якої обробки на загальних трасах.

Заводський Районний суд міста Миколаєва пішов на зустріч активістам, визнавши правоту ГО “СтопШлам”.

Рішення виявилося безпрецедентним для українського законодавства! Тож глиноземний завод подав апеляцію.

В апеляції Громадська Організація програла суд. Мовляв, експертиза психологічної шкоди, котра була надана активістами та юристами в суді як доказ, виглядала сумнівно. Адже психологи не проводили індивідуального опитування постраждалих від дій заводу. 

Активісти СтопШламу – це єдина громадська організація, котра змогла притягнути підприємство до суду. І в цьому активістам допомогла юридична фірма Greco Law Company, котра впроваджує в Україні практику колективних позовів через екологічний вплив підприємств на довкілля.

Наша редакція звернулася до юристів Greco Law Company, аби вони прокоментували суперечності, спричинені рішенням апеляції. Втім, в організації уникали спілкування з нами. І так і не надали докази своєї позиції.

А разом з апеляцією, за дивним збігом обставин було порушено справу проти судді першої інстанції. Кримінальне провадження відкрито за фактом перевищення службових повноважень через несплату активістами ГО судового збору.

Порушили справу і проти самих активістів СтопШламу. За фактом замаху на шахрайство! Самі ж активісти кажуть: правоохоронці почали погрожувати їм.

Дивіться також:  Вся правда про Тимошенко: політв’язень чи агент Кремля?

Ба більше! За глиноземний завод вступилася і представники влади.

Тож звідки таке потужне політичне і правоохоронне лобі? 

Офіційним власником Миколаївського глиноземного заводу аж до 2019-ого року був наближений до Путіна російський олігарх Олег Дерипаска!

І хоча фактично у 2019-му році олігарха було вилучено зі списку кінцевих бенефіціарів, та відбиток олігарха на МГЗ залишився. Адже генеральним директором заводу став Віктор Кожевніков, котрий входив у Топменеджмент компаній Дерипаски в Росії.

І це не єдина людина магната в керівництві заводу. Директор із загальних питань – Аркадій Саркісян. Відомий у ЗМІ як людина, яка співпрацювала від імені олігарха Дерипаски з російською мафією!

За словами активістів, перероблена сировина глиноземного, йде в Росію. А повертається до нас у вигляді снарядів на Сході, адже підприємства Дерипаски є ланковим виробництвом російського військово-промислового комплексу.

Також завод критикують за ухилення від податків, про що відкрито заявляв голова Миколаївської митниці, Олександр Щуцький ще у 2019-му році! А щоб уникнути питань – підприємство, нібито, вирішує свої справи з правоохоронцями.

А на ухилення від митних зборів звернули увагу навіть у Миколаївській ОДА. Проте на слухання по цій справі представники глиноземного заводу… не з’явилися.

Про майбутнє будівництво нових шламосховищ питання виявилося теж достатньо спірним.

Сьогодні справа розглядається у Вищому суді. Де і вирішиться остаточно суперечка між активістами та заводом. А ми будемо і далі спостерігати за ситуацією, адже проблеми довкілля – це проблеми кожного без виключення. Особливо, якщо ціна забруднення екології – це російські снаряди, якими вбивають українських військових.

Підписуйтеся на наші сторінки:
YouTube – https://www.youtube.com/channel/UC3ESk9T7-OA3xz7Bm5I9yMg
Facebook – https://www.facebook.com/kpkinfo2020
Tiktok – https://vm.tiktok.com/ZMR6QT5Y2/
Instagram – https://www.instagram.com/kpk_info/
Telegram – http://t.me/kpk_info

Теги

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Схожі статті

Зв'яжіться з нами

    Back to top button
    Close