Російські снаряди українського виробництва?

Миколаївщина – регіон з чудовими пейзажами, природою і розвиненим туризмом. А ще Миколаївська область – це порти й важка промисловість.

Миколаївський глиноземний завод. Одне з найбільших в Європі підприємств з видобування та обробки кольорової металургії. Але для місцевих жителів це найбільша екологічна катастрофа! Адже токсичні викиди підприємства не утилізуються, а складуються у сховища та просочуються у ґрунт.

У вересні 2021-го року голова Миколаївської облдержадміністрації, Віталій Кім звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням провести перевірку діяльності підприємства. Адже у жителів Вітовського району, де знаходиться глиноземний завод,  з 2015 по 2020 рік смертність від онкологічних захворювань зросла на майже 15 відсотків! При тому, що в самій області   ця статистика зменшилася(!) на майже 22%!

Чи винне в цьому підприємство? Спочатку треба зрозуміти, наскільки небезпечним є подібна промисловість. Експерти запевняють: кольорова металургія – це чи не найбільш шкідливий для екології тип промисловості.

Червоний шлам – це відходи, що з’являються в результаті перероблення промислової сировини. І за словами активістів, цей шлам є небезпечним для здоров’я та життя людей.

У лютому 2011-го року через діяльність заводу стався масовий викид пилу, який зачепив переважно село Лимани. Проте, представники Галицинівської ОТГ, до якої відноситься це село, проблеми не вбачають. Мовляв, завод є бюджетоутворювальний. Да й роз’яснення серед населення провели.

Та для пересічних громадян бюджетне наповнення не стало вагомим аргументом у забрудненні екології та шкоди здоров’ю. Місцеві жителі спільно з активістами створили громадську організацію “Стоп шлам”, яка подала позов до суду на завод із вимогою виплати суми морального відшкодування у понад 9 мільярдів гривень.

Але, представники глиноземного, своєю чергою, говорять про відсутність шкідливого впливу на довкілля від роботи заводу і називають завод передовим, адже він реалізує найбільшу кількість переробленого шламу!

Екологи наголошують на дивній поведінці представників заводу, адже вони стверджують, що вплив від шламу контрольований. Хоча, після зимових штормів минулого року – червоний шлам помітили на Кінбурнській косі Чорного Моря.

Твердження МГЗ про відсутність шкідливого впливу ставиться під сумнів, адже за відкритими даними, у 2018 році завод став найбільшим забруднювачем навколишнього середовища через збільшення потужностей, викинувши в атмосферу майже 2400 тонн забруднювальних речовин. А активісти не раз фіксували на відео перевезення шламу без будь-якої обробки на загальних трасах.

Заводський Районний суд міста Миколаєва пішов на зустріч активістам, визнавши правоту ГО “СтопШлам”.

Рішення виявилося безпрецедентним для українського законодавства! Тож глиноземний завод подав апеляцію.

В апеляції Громадська Організація програла суд. Мовляв, експертиза психологічної шкоди, котра була надана активістами та юристами в суді як доказ, виглядала сумнівно. Адже психологи не проводили індивідуального опитування постраждалих від дій заводу. 

Активісти СтопШламу – це єдина громадська організація, котра змогла притягнути підприємство до суду. І в цьому активістам допомогла юридична фірма Greco Law Company, котра впроваджує в Україні практику колективних позовів через екологічний вплив підприємств на довкілля.

Наша редакція звернулася до юристів Greco Law Company, аби вони прокоментували суперечності, спричинені рішенням апеляції. Втім, в організації уникали спілкування з нами. І так і не надали докази своєї позиції.

А разом з апеляцією, за дивним збігом обставин було порушено справу проти судді першої інстанції. Кримінальне провадження відкрито за фактом перевищення службових повноважень через несплату активістами ГО судового збору.

Порушили справу і проти самих активістів СтопШламу. За фактом замаху на шахрайство! Самі ж активісти кажуть: правоохоронці почали погрожувати їм.

Ба більше! За глиноземний завод вступилася і представники влади.

Тож звідки таке потужне політичне і правоохоронне лобі? 

Офіційним власником Миколаївського глиноземного заводу аж до 2019-ого року був наближений до Путіна російський олігарх Олег Дерипаска!

І хоча фактично у 2019-му році олігарха було вилучено зі списку кінцевих бенефіціарів, та відбиток олігарха на МГЗ залишився. Адже генеральним директором заводу став Віктор Кожевніков, котрий входив у Топменеджмент компаній Дерипаски в Росії.

І це не єдина людина магната в керівництві заводу. Директор із загальних питань – Аркадій Саркісян. Відомий у ЗМІ як людина, яка співпрацювала від імені олігарха Дерипаски з російською мафією!

За словами активістів, перероблена сировина глиноземного, йде в Росію. А повертається до нас у вигляді снарядів на Сході, адже підприємства Дерипаски є ланковим виробництвом російського військово-промислового комплексу.

Також завод критикують за ухилення від податків, про що відкрито заявляв голова Миколаївської митниці, Олександр Щуцький ще у 2019-му році! А щоб уникнути питань – підприємство, нібито, вирішує свої справи з правоохоронцями.

А на ухилення від митних зборів звернули увагу навіть у Миколаївській ОДА. Проте на слухання по цій справі представники глиноземного заводу… не з’явилися.

Про майбутнє будівництво нових шламосховищ питання виявилося теж достатньо спірним.

Сьогодні справа розглядається у Вищому суді. Де і вирішиться остаточно суперечка між активістами та заводом. А ми будемо і далі спостерігати за ситуацією, адже проблеми довкілля – це проблеми кожного без виключення. Особливо, якщо ціна забруднення екології – це російські снаряди, якими вбивають українських військових.